МЕДІАОСВІТА У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Формування медіа-компетентності учнів на уроках історії

(методичні рекомендації)

Однією з загальних тенденцій світового розвитку є перехід до інформаційного суспільства. У зв’язку з цим Рада Європи               до числа найбільш значущих для людини (ключових) компетенцій віднесла компетенції, пов'язані з її життям в інформаційному суспільстві, і включила до їх переліку володіння новими технологіями пошуку й обробки інформації, розуміння доцільності їх застосування, здатності критичного ставлення до розповсюджуваної по каналах засобів масової інформації повідомлень, уміння захищатися  від негативних впливів.

Сучасні школярі досить вільно орієнтуються в інформаційному просторі. Тому завдання сучасного педагога: розвивати критичне мислення дитини, його уміння аналізувати та відбирати важливу інформацію, структурувати, узагальнювати, використовувати й осмислено створювати для інформаційного середовища власні медіа-тексти, формувати медіа-культуру школярів. Діяльність кожного педагога, спрямована на формування медіа-культури сучасного учня, повинна починатися   з формування його власної медіа-компетентності.

            Медіа-компетентність – рівень медіа-культури, який забезпечує розуміння особистістю соціокультурного, економічного та політичного контексту функціонування медіа, засвідчує її здатність бути носієм  і передавачем медіа-культурних смаків і стандартів, ефективно взаємодіяти з медіа простором, створювати нові елементи медіа-культури сучасного суспільства, реалізувати активну громадянську позицію Під час навчання в школі учні мають зміцнити ставлення до засобів масової інформації, здатність до взаємодії з медіа. Учитель на уроках має навчати учнів розумінню наслідків впливу медіа, ролі засобів масової інформації як конвеєра знань.

  Медіа-компетентність дає педагогам розуміння того, як медіа-тексти, що є частиною щоденного життя, допомагають пізнати навколишній світ й інформаційно насичене навколишнє середовище, вплинути на рівень медіа-культури учня. Педагог, занурений в середовище, яке підвищує його рівень медіа-компетентності, оволодіває навиками вивчення, аналізу, інтерпретації медіа-текстів, умінням створення самостійного медіа-продукту. Тільки таким чином, долучившись до світу медіа, учитель може сприяти формуванню медіа-культури своїх учнів.

Школа має випереджати розвиток суспільства та давати учням знання про найсучасніші наукові досягнення, інноваційні структури, готувати їх до практичної діяльності. На нинішньому етапі розвитку суспільства володіння інформаційними технологіями стає неодмінною вимогою для випускника школи.

У сучасному суспільстві наукам гуманітарного циклу належить особлива роль, оскільки в процесі їх вивчення відбувається формування основ світогляду школяра.

Саме гуманітарна освіта формує особистість учня, готує його до життя у світі, навчає формам спілкування, розвиває здатність до сприйняття інформації та прийняття зважених рішень.

Наше завдання, при формуванні медіа-компетентності учнів, підготувати молоде покоління до повноцінного життя в інформатизованій державі, підвищувати якість, доступність та ефективність освіти засобами ІКТ та медіа-освіти.

Варто зазначити, що основним завданням на уроках історії та суспільних дисциплін при формуванні медіа-компетентності  є:

– розвиток в учнів сприйняття медіа-текстів, їх «читання»;

– активізація уяви, зорової пам’яті;

– розвиток різних видів мислення (критичного, логічного, творчого, інтуїтивного тощо);

– розвиток креативних практичних умінь на матеріалах медіа.

            Наголошуємо, медіа-освіта дає можливість зрозуміти, як саме масова комунікація використовується в інших соціумах; учить використовувати медіа в комунікації з іншими людьми, а також передбачає вміння:

– аналізувати, критично оцінювати та створювати медіа-тексти;

– визначати джерела медіа-текстів (політичні, соціальні, культурні).

Звертаємо увагу на те, що освоєння учнями медіа-ресурсів у процесі навчання має сприяти:

– реалізації художньо-творчого потенціалу підлітків у формах, спрямованих на професійну орієнтацію;

– формуванню рівноваги в емоційному й інтелектуальному освоєнні світу;

–        формуванню особистої активної громадянської позиції школяра;

–        освоєнню вмінь і навичок, необхідних для повноцінного розуміння інформації та створення власних медіа-текстів;

– міжпредметній інтеграції через роботу над творчими проектами;

– інтенсифікації засвоєння знань з базових предметів і формуванню цілісної картини світу.

            Формуванню медіа-компетентності учнів мають сприяти навички критичного мислення старшокласників під час вивчення суспільствознавчих предметів та курсу «Людина і світ». Критичне мислення – це набір усвідомлених дій і навичок, завдяки яким ми можемо оцінювати текстову, звукову, візуальну та інші види інформації. Людина стає медіа-грамотною, коли навчиться аналізувати медіа-повідомлення, розуміти їх вплив на особистість і суспільство.

            Звертаємо увагу, що сьогодні соціалізація молодих людей відбувається переважно через медіа, тож використання практикуму з медіа грамотності, методів, прийомів критичного мислення допоможуть вчителеві озброїтися інструментарієм медіа-освіти для формування в учнів медіа-освітніх компетентностей, необхідних для життя в сучасному демократичному суспільстві.

            Рекомендуємо на уроках суспільствознавства використовувати такі вправи та завдання, що покликані навчити учнів аналізувати медіа-тексти, критично мислити та декодувати їх, які допоможуть у майбутньому житті не загубитися в інформаційному потоці та навчать відбирати корисну та правдиву інформацію.

            Наприклад, вправа: робота з документальними фільмами. Учням пропонується переглянути два документальних фільма про Івана Мазепу та дати відповіді на запитання:

  – Яка основна ідея фільму? На чому автор акцентує увагу? 

  – Який образ Мазепи подано? 

  – З якою метою знято цей фільм?

  – Хто замовник фільму? 

  – На яку аудиторію розрахований фільм? 

  – Як автор використовує інтонацію, мову і на які мовні епітети спирається, щоб підкреслити особистісні риси Мазепи. 

  – На які авторитети або докази покликається автор і чому?

            У ході роботи вчитель пропонує методом дискусії визначити можливості документального кіно як мас-медіа, під час дискусії окресливши: які емоції учні відчували під час перегляду фільмів, який з фільмів їм видається правдивішим                  і чому. 

У процесі вивчення медіа-джерел на уроках суспільних дисциплін необхідно вести словникову роботу. Під час роботи з медіа-продуктами доцільно акцентувати увагу на знаннях та навичках учнів, що були отримані на уроках інформатики                (за новою програмою), для створення та редагування графічних об’єктів, електронних презентацій, уміння працювати в мережі та публікувати відео-файли             в Інтернеті.

            Отже, підготувати дитину до ефективної взаємодії з медіа, навчити учнів критично мислити, інтерпретувати медіа тексти, навчити не лише користуватися різноманітними медійними засобами, а й розумітися на закономірностях їх функціонування, особливостей технологій впливу засобів масової інформації – одна з задач сучасного вчителя.

            Визначивши основні теоретичні та практичні засади використання засобів медіа інформації на уроках суспільних дисциплін, ознайомившись з фрагментами досвіду роботи (майстер-класами) вчителів історії загальноосвітніх навчальних закладів Кролевецького району, рекомендуємо:

–  системно впроваджувати на уроках історії та інших предметів суспільно-гуманітарного напрямку, у позаурочний час засоби медіа інформації з метою посилення мотивації навчання, підвищення ефективності сприйняття навчального матеріалу, кращого його засвоєнню учнями;

–  поєднувати виклад теоретичної інформації з показом демонстраційного матеріалу через відтворення звуку (музика, мова та ін.),  відеоінформації ((відеоролики, анімаційні фільми), змінних комп’ютерних слайдів, мультфільмів, відеокліпів, переміщення зображень і текстів, зміною кольору і масштабу зображення тощо;

–  використовувати інформаційні можливості соціальних мереж для організації роботи з обдарованими учнями, по впровадженню різних проектів (медіа акцій, флешмобів, скайп – конференцій);

– формувати в учнів через використання медіа засобів інформації медіа-грамотності, медіа-компетентності, відповідно до вікових можливостей.

Глосарій

Критичне мислення (бачення, оцінювання) – це психологічний механізм медіа-грамотності, здатність до сприймання повідомлень такими, якими вони є,               й подальше оцінювання у відповідному середовищі, глибоке й детальне розуміння історичного, економічного та художнього контекстів систем, представлених               у повідомленні, здатність уловлювати нюанси в поданні інформації та відмінність від форми подання інших повідомлень на цю тему, здатність зробити висновки                   про сильні та слабкі сторони повідомлення

Медіа-виховання – формування світоглядних позицій, інтересів, потреб, ідеалів, мотивів, ціннісних орієнтацій, свідомості, переконань, суджень, а також конкретних рис характеру, моделі поведінки та культури поведінки засобами масової інформації.

Медіа-грамотність – полягає в сукупності мотивів, знань, умінь                                  і можливостей, що сприяють добиранню, використанню, критичному аналізові, оцінюванню, створюванню та передаванню медіа-текстів різних форм, жанрів,                  а також аналізові складних процесів функціонування медіа в суспільстві.

Медіа-дидактика – частина педагогіки, що займається питаннями застосування медіа в навчальному процесі, розробкою інформаційно-освітніх технологій, особливостями дистанційного навчання, розробкою й апробацією нових дидактичних мульти-медіа (електронних навчальних посібників, програм, підручників тощо).

Медіа-компетенція – вміння користуватися різними медіа-технологіями, вести пошук необхідної інформації, робити правильний вибір її та створювати медіа-продукти.

Медіа-культура – сукупність духовних цінностей, створених інформаційно-комунікаційними засобами, що функціонують у суспільстві, щодо елементів культури комунікації, пошуку, збирання, виробництва і передачі інформації, а також культури її сприймання соціальними групами та соціумом у цілому.

Медіа-культура особи – здатність особи ефективно взаємодіяти з мас-медіа, адекватно поводитися в інформаційному середовищі.

Медіа-освіта – формування медіа-грамотності на матеріалах та за допомогою засобів масової інформації, кінцева мета якої критичне сприйняття медіа-повідомлень.

Медіа-освітні технології – методично-організаційні засоби навчального процесу з використанням періодичних видань, радіо, телебачення, кіно, а також програмно-апаратних засобів і пристроїв, що забезпечують операції збирання, оброблення, накопичення, збереження й передавання інформації.

Медіа-педагогіка – сукупність педагогічних концепцій, теорій, технологій                 і методик, які базуються на комплексному застосування медіа і є специфічним напрямом педагогіки з такими складовими як медіа дидактика (проблеми, роль, функції, і значення медіа в навчанні) і медіа виховання (проблеми медіа використання медіа-ресурсів і пропозицій).

            Використані джерела та корисні посилання:

         1. Дементієвська Н. Формування навичок критичного оцінювання ресурсів Інтернету у користувачів різного віку / Н. Дементієвська // Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка. Сер. Педагогіка. – Тернопіль, 2008. – № 7. – С. 103-107.

            2. Медіакультура особистості: соціально-психологічний підхід: Навчально-методичний посібник / За ред. Л.А. Найдьонової, О.Т. Баришпольця. – К.: Міленіум, 2010. – 440 с.

3. Медіаграмотність на уроках суспільних дисциплін: Посібник для вчителя / за ред. В. Іванова, О. Волошенюк, О. Мокрогуза. – К.: Центр вільної преси, Академія української преси, 2016. – 201 с.

4. Медіаосвіта та медіаграмотність: підручник / [ред.-упор. В. Ф.  Іванов,                    О. В. Волошенюк; наук. ред. В. В. Різун]. – К.: Центр вільної преси, 2012. – 352 с.

5. Основи медіаграмотності: Навчально-методичний посібник для вчителя              8 (9) клас. Плани-конспекти уроків / за ред. В. Ф. Іванова, О. В.  Волошенюк,                                О. П. Мокрогуза. – К.: Академія української преси, Центр вільної преси, 2014. –              190 с.

6. Основи медіаграмотності: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 10-11 класів із навчанням українською мовою, а також російською та іншими мовами національних меншин / [В. В.  Літостанський, В. Ф. Іванов,                      Т. В. Іванова,  О. В. Волошенюк, В. І. Даниленко, В. П. Мележик]. – К.: АУП, 2014.

Методист історії Сумського ОІППО                                    О.В. Третьякова

 

МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ПРЕЗЕНТАЦІЙ    НА УРОКАХ ІСТОРІЇ

Стрімкий розвиток інформаційних і комунікаційних технологій, наприкінці ХХ – початку ХХІ століть привів до значної перебудови інформаційного середовища сучасного суспільства, що знаходить своє відображення і в освіті. Перехід системи освіти на якісно новий рівень без її інформатизації стає просто неможливий.