МЕДІАОСВІТА У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Формування медіа-компетентності учнів на уроках історії

(методичні рекомендації)

Однією з загальних тенденцій світового розвитку є перехід до інформаційного суспільства. У зв’язку з цим Рада Європи               до числа найбільш значущих для людини (ключових) компетенцій віднесла компетенції, пов'язані з її життям в інформаційному суспільстві, і включила до їх переліку володіння новими технологіями пошуку й обробки інформації, розуміння доцільності їх застосування, здатності критичного ставлення до розповсюджуваної по каналах засобів масової інформації повідомлень, уміння захищатися  від негативних впливів.

Сучасні школярі досить вільно орієнтуються в інформаційному просторі. Тому завдання сучасного педагога: розвивати критичне мислення дитини, його уміння аналізувати та відбирати важливу інформацію, структурувати, узагальнювати, використовувати й осмислено створювати для інформаційного середовища власні медіа-тексти, формувати медіа-культуру школярів. Діяльність кожного педагога, спрямована на формування медіа-культури сучасного учня, повинна починатися   з формування його власної медіа-компетентності.

            Медіа-компетентність – рівень медіа-культури, який забезпечує розуміння особистістю соціокультурного, економічного та політичного контексту функціонування медіа, засвідчує її здатність бути носієм  і передавачем медіа-культурних смаків і стандартів, ефективно взаємодіяти з медіа простором, створювати нові елементи медіа-культури сучасного суспільства, реалізувати активну громадянську позицію Під час навчання в школі учні мають зміцнити ставлення до засобів масової інформації, здатність до взаємодії з медіа. Учитель на уроках має навчати учнів розумінню наслідків впливу медіа, ролі засобів масової інформації як конвеєра знань.

  Медіа-компетентність дає педагогам розуміння того, як медіа-тексти, що є частиною щоденного життя, допомагають пізнати навколишній світ й інформаційно насичене навколишнє середовище, вплинути на рівень медіа-культури учня. Педагог, занурений в середовище, яке підвищує його рівень медіа-компетентності, оволодіває навиками вивчення, аналізу, інтерпретації медіа-текстів, умінням створення самостійного медіа-продукту. Тільки таким чином, долучившись до світу медіа, учитель може сприяти формуванню медіа-культури своїх учнів.

Школа має випереджати розвиток суспільства та давати учням знання про найсучасніші наукові досягнення, інноваційні структури, готувати їх до практичної діяльності. На нинішньому етапі розвитку суспільства володіння інформаційними технологіями стає неодмінною вимогою для випускника школи.

У сучасному суспільстві наукам гуманітарного циклу належить особлива роль, оскільки в процесі їх вивчення відбувається формування основ світогляду школяра.

Саме гуманітарна освіта формує особистість учня, готує його до життя у світі, навчає формам спілкування, розвиває здатність до сприйняття інформації та прийняття зважених рішень.

Наше завдання, при формуванні медіа-компетентності учнів, підготувати молоде покоління до повноцінного життя в інформатизованій державі, підвищувати якість, доступність та ефективність освіти засобами ІКТ та медіа-освіти.

Варто зазначити, що основним завданням на уроках історії та суспільних дисциплін при формуванні медіа-компетентності  є:

– розвиток в учнів сприйняття медіа-текстів, їх «читання»;

– активізація уяви, зорової пам’яті;

– розвиток різних видів мислення (критичного, логічного, творчого, інтуїтивного тощо);

– розвиток креативних практичних умінь на матеріалах медіа.

            Наголошуємо, медіа-освіта дає можливість зрозуміти, як саме масова комунікація використовується в інших соціумах; учить використовувати медіа в комунікації з іншими людьми, а також передбачає вміння:

– аналізувати, критично оцінювати та створювати медіа-тексти;

– визначати джерела медіа-текстів (політичні, соціальні, культурні).

Звертаємо увагу на те, що освоєння учнями медіа-ресурсів у процесі навчання має сприяти:

– реалізації художньо-творчого потенціалу підлітків у формах, спрямованих на професійну орієнтацію;

– формуванню рівноваги в емоційному й інтелектуальному освоєнні світу;

–        формуванню особистої активної громадянської позиції школяра;

–        освоєнню вмінь і навичок, необхідних для повноцінного розуміння інформації та створення власних медіа-текстів;

– міжпредметній інтеграції через роботу над творчими проектами;

– інтенсифікації засвоєння знань з базових предметів і формуванню цілісної картини світу.

            Формуванню медіа-компетентності учнів мають сприяти навички критичного мислення старшокласників під час вивчення суспільствознавчих предметів та курсу «Людина і світ». Критичне мислення – це набір усвідомлених дій і навичок, завдяки яким ми можемо оцінювати текстову, звукову, візуальну та інші види інформації. Людина стає медіа-грамотною, коли навчиться аналізувати медіа-повідомлення, розуміти їх вплив на особистість і суспільство.

            Звертаємо увагу, що сьогодні соціалізація молодих людей відбувається переважно через медіа, тож використання практикуму з медіа грамотності, методів, прийомів критичного мислення допоможуть вчителеві озброїтися інструментарієм медіа-освіти для формування в учнів медіа-освітніх компетентностей, необхідних для життя в сучасному демократичному суспільстві.

            Рекомендуємо на уроках суспільствознавства використовувати такі вправи та завдання, що покликані навчити учнів аналізувати медіа-тексти, критично мислити та декодувати їх, які допоможуть у майбутньому житті не загубитися в інформаційному потоці та навчать відбирати корисну та правдиву інформацію.

            Наприклад, вправа: робота з документальними фільмами. Учням пропонується переглянути два документальних фільма про Івана Мазепу та дати відповіді на запитання:

  – Яка основна ідея фільму? На чому автор акцентує увагу? 

  – Який образ Мазепи подано? 

  – З якою метою знято цей фільм?

  – Хто замовник фільму? 

  – На яку аудиторію розрахований фільм? 

  – Як автор використовує інтонацію, мову і на які мовні епітети спирається, щоб підкреслити особистісні риси Мазепи. 

  – На які авторитети або докази покликається автор і чому?

            У ході роботи вчитель пропонує методом дискусії визначити можливості документального кіно як мас-медіа, під час дискусії окресливши: які емоції учні відчували під час перегляду фільмів, який з фільмів їм видається правдивішим                  і чому. 

У процесі вивчення медіа-джерел на уроках суспільних дисциплін необхідно вести словникову роботу. Під час роботи з медіа-продуктами доцільно акцентувати увагу на знаннях та навичках учнів, що були отримані на уроках інформатики                (за новою програмою), для створення та редагування графічних об’єктів, електронних презентацій, уміння працювати в мережі та публікувати відео-файли             в Інтернеті.

            Отже, підготувати дитину до ефективної взаємодії з медіа, навчити учнів критично мислити, інтерпретувати медіа тексти, навчити не лише користуватися різноманітними медійними засобами, а й розумітися на закономірностях їх функціонування, особливостей технологій впливу засобів масової інформації – одна з задач сучасного вчителя.

            Визначивши основні теоретичні та практичні засади використання засобів медіа інформації на уроках суспільних дисциплін, ознайомившись з фрагментами досвіду роботи (майстер-класами) вчителів історії загальноосвітніх навчальних закладів Кролевецького району, рекомендуємо:

–  системно впроваджувати на уроках історії та інших предметів суспільно-гуманітарного напрямку, у позаурочний час засоби медіа інформації з метою посилення мотивації навчання, підвищення ефективності сприйняття навчального матеріалу, кращого його засвоєнню учнями;

–  поєднувати виклад теоретичної інформації з показом демонстраційного матеріалу через відтворення звуку (музика, мова та ін.),  відеоінформації ((відеоролики, анімаційні фільми), змінних комп’ютерних слайдів, мультфільмів, відеокліпів, переміщення зображень і текстів, зміною кольору і масштабу зображення тощо;

–  використовувати інформаційні можливості соціальних мереж для організації роботи з обдарованими учнями, по впровадженню різних проектів (медіа акцій, флешмобів, скайп – конференцій);

– формувати в учнів через використання медіа засобів інформації медіа-грамотності, медіа-компетентності, відповідно до вікових можливостей.

Глосарій

Критичне мислення (бачення, оцінювання) – це психологічний механізм медіа-грамотності, здатність до сприймання повідомлень такими, якими вони є,               й подальше оцінювання у відповідному середовищі, глибоке й детальне розуміння історичного, економічного та художнього контекстів систем, представлених               у повідомленні, здатність уловлювати нюанси в поданні інформації та відмінність від форми подання інших повідомлень на цю тему, здатність зробити висновки                   про сильні та слабкі сторони повідомлення

Медіа-виховання – формування світоглядних позицій, інтересів, потреб, ідеалів, мотивів, ціннісних орієнтацій, свідомості, переконань, суджень, а також конкретних рис характеру, моделі поведінки та культури поведінки засобами масової інформації.

Медіа-грамотність – полягає в сукупності мотивів, знань, умінь                                  і можливостей, що сприяють добиранню, використанню, критичному аналізові, оцінюванню, створюванню та передаванню медіа-текстів різних форм, жанрів,                  а також аналізові складних процесів функціонування медіа в суспільстві.

Медіа-дидактика – частина педагогіки, що займається питаннями застосування медіа в навчальному процесі, розробкою інформаційно-освітніх технологій, особливостями дистанційного навчання, розробкою й апробацією нових дидактичних мульти-медіа (електронних навчальних посібників, програм, підручників тощо).

Медіа-компетенція – вміння користуватися різними медіа-технологіями, вести пошук необхідної інформації, робити правильний вибір її та створювати медіа-продукти.

Медіа-культура – сукупність духовних цінностей, створених інформаційно-комунікаційними засобами, що функціонують у суспільстві, щодо елементів культури комунікації, пошуку, збирання, виробництва і передачі інформації, а також культури її сприймання соціальними групами та соціумом у цілому.

Медіа-культура особи – здатність особи ефективно взаємодіяти з мас-медіа, адекватно поводитися в інформаційному середовищі.

Медіа-освіта – формування медіа-грамотності на матеріалах та за допомогою засобів масової інформації, кінцева мета якої критичне сприйняття медіа-повідомлень.

Медіа-освітні технології – методично-організаційні засоби навчального процесу з використанням періодичних видань, радіо, телебачення, кіно, а також програмно-апаратних засобів і пристроїв, що забезпечують операції збирання, оброблення, накопичення, збереження й передавання інформації.

Медіа-педагогіка – сукупність педагогічних концепцій, теорій, технологій                 і методик, які базуються на комплексному застосування медіа і є специфічним напрямом педагогіки з такими складовими як медіа дидактика (проблеми, роль, функції, і значення медіа в навчанні) і медіа виховання (проблеми медіа використання медіа-ресурсів і пропозицій).

            Використані джерела та корисні посилання:

         1. Дементієвська Н. Формування навичок критичного оцінювання ресурсів Інтернету у користувачів різного віку / Н. Дементієвська // Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка. Сер. Педагогіка. – Тернопіль, 2008. – № 7. – С. 103-107.

            2. Медіакультура особистості: соціально-психологічний підхід: Навчально-методичний посібник / За ред. Л.А. Найдьонової, О.Т. Баришпольця. – К.: Міленіум, 2010. – 440 с.

3. Медіаграмотність на уроках суспільних дисциплін: Посібник для вчителя / за ред. В. Іванова, О. Волошенюк, О. Мокрогуза. – К.: Центр вільної преси, Академія української преси, 2016. – 201 с.

4. Медіаосвіта та медіаграмотність: підручник / [ред.-упор. В. Ф.  Іванов,                    О. В. Волошенюк; наук. ред. В. В. Різун]. – К.: Центр вільної преси, 2012. – 352 с.

5. Основи медіаграмотності: Навчально-методичний посібник для вчителя              8 (9) клас. Плани-конспекти уроків / за ред. В. Ф. Іванова, О. В.  Волошенюк,                                О. П. Мокрогуза. – К.: Академія української преси, Центр вільної преси, 2014. –              190 с.

6. Основи медіаграмотності: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 10-11 класів із навчанням українською мовою, а також російською та іншими мовами національних меншин / [В. В.  Літостанський, В. Ф. Іванов,                      Т. В. Іванова,  О. В. Волошенюк, В. І. Даниленко, В. П. Мележик]. – К.: АУП, 2014.

Методист історії Сумського ОІППО                                    О.В. Третьякова

 

МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ПРЕЗЕНТАЦІЙ    НА УРОКАХ ІСТОРІЇ

Стрімкий розвиток інформаційних і комунікаційних технологій, наприкінці ХХ – початку ХХІ століть привів до значної перебудови інформаційного середовища сучасного суспільства, що знаходить своє відображення і в освіті. Перехід системи освіти на якісно новий рівень без її інформатизації стає просто неможливий.

Суспільствоі час ставлять перед школою нові завдання, вирішення яких вимагає нових підходів до навчання. Змінюються програми, з’являються нові підручники, технології, моделі навчання, що пред’являють до вчителя вимоги з оволодіння та застосування в своїй практиці інновацій.

У своєму виступі я зупинюся на питанні щодо необхіднісїь застосування комп’ютерних технологій, які реально стають сьогодні незамінним помічником вчителя та учня в опануванні інформаційними потоками, допомагають моделювати та ілюструвати процеси, явища, об'єкти та події

Сьогодні, коли більшість навчальних закладів забезпечені комп'ютерами, мультимедійними проекторами, інтерактивними дошками та іншою технікою, ми як і раніше розмірковуємо про доцільність використанні цих благ цивілізації на уроці.

Однією з причин використання нових інформаційних технологій в освітньому процесі є те, що викладачі змушені постійно вирішувати дилему - як "укласти" зростаючий обсяг навчального матеріалу в невелике число годин, яке має тенденцію до скорочення.

Особливо важливим є те, що, сучасні комп'ютерні технології в поєднанні з новітніми освітніми технологіями стають ефективними для підготовки учнів з визначеним набором освітніх компетенцій, які мають підготувати молодь до майбутнього життя в сучасному інформаційному суспільстві.

Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є створення навчальних презентацій, які на сучасному етапі розвитку інформаційних технологій є одним з найефективніших методів представлення та вивчення будь-якого матеріалу. Мультимедійні презентації дозволяють підійти до процесу навчання творчо, урізноманітнити способи подачі матеріалу, поєднувати різні організаційні форми проведення занять з метою отримання високого результату, при мінімальних витратах часу на навчання.

Інформативність електронних презентацій набагато вище традиційних за рахунок мультимедійності – наявності не лише тексту і графіки, але й анімації, відео та звуку. Мультимедійні презентації надають можливості здійснювати віртуальну взаємодію користувача з об'єктами або процесами пізнання, які знаходять своє відображення на екрані. Іншими словами,використання мультимедіа-презентацій дозволяє створювати інформаційний і візуальний образ об'єкту, який досліджується.

Використання презентацій дозволяє вчителеві зручно й ефективно візуалізувати статичну й динамічну інформацію, самостійно готувати завдання, підбирати навчальний матеріал, що відповідає змісту конкретної теми з будь-якої базової дисципліни, і з історії зокрема. У традиційному навчанні підготовка уроку викликає низку труднощів, які пов’язані з необхідністю продемонструвати учням статичні та динамічні елементи. З цього приводу слід відзначити, що підготовані і методично продумані слайдові презентації – це найкращий вид унаочнення (карти, таблиці, схеми, фото, документи, завдання, шаблони виконання завдань), який не потребує матеріальних затрат (звичайно потрібен проектор) та може швидко змінюватися за бажанням вчителя.

Для підготовки мультимедіа-презентації вчитель може скористатися як добре відомим програмним засобом – Microsoft PowerPoint, так і спеціалізованими редакторами: Macromedia Flash, Picasa, та ін. Зокрема, програма Picasa (Google, Inc.), дозволяє легко виокремлювати статичні й динамічні зображення з Інтернету; зручно, швидко проектувати як слайд-шоу, так і навчальні фільми; додавати до проекту текстові й звукові коментарі; створювати колажі із статичних зображень тощо. Так наприлад тему «Греко-перські війни» доцільно подати у формі презентації. Застосувавши електронну карту ми можемо показати напрямки походів перських військ, місця найбільших битв, схеми розташування армій. Поряд з цим, як доповнення до слайдів доречним буде використання невеличких відео-фрагментів художніх фільмів. Так при розповіді про бій у Фермопільській ущелині можна показати уривок з фільму «300 спартанців». Звичайно до матеріалів з художніх фільмів слід відноситися дуже обережно, але саме вони дозволяють створити під час заняття атмосферу певної епохи. Крім того при вивченні історії повсякденності саме використання таких відео-фрагментів дозволяє оздобити заняття оригінальним матеріалом для реконструкції реалій щоденного житя людей у праці, навчанні, на відпочинку.

Інший приклад. Тема «Східний похід А. Македонського». Підготовка до походу – пояснення нового матеріалу за допомогою таблиці. Порівнюється Македонія і Персія, розповідається (в текстовій формі) про причини походу на Персію: порівнюються території двох держав (в графічній формі – поряд з величезною Перською державою, зображеною рожевим кольором, виникає маленька біла Македонія.) Походи Олександра Македонського. На карті за допомогою кольорових цяточок показується шлях македонської армії (кожному року відповідає свій колір). Коли він наближається до Тіру, Єгипту, Вавілону, території Персії, Середньої Азії, Індії, з’являється текст з поясненням подій, які відбулися в цьому місці, або розповідь про битви біля Граника, Ісс, Гавгамел (зображення за допомогою мультиплікації рухомих схем основних битв – розташування перед битвою, рух військ – з коментарем кожної події). Наприкінці на екрані з`являється карта всіх походів А.Македонського.

Звичайно, найефективніший вплив на людину здійснює та інформація, яка діє на кілька органів чуття, і запам’ятовується вона тим краще й міцніше, чим більше каналів сприймання було активовано. Звідси й та роль, яка відводиться мультимедійним засобам навчання, що виникли з появою потужних багатофункціональних комп’ютерів, якісних навчальних програм, розвинутих комп’ютерних систем навчання. Ще Я.А. Коменський у своїй праці "Велика дидактика” писав: "...Усе, що тільки можна, давати для сприймання чуттям, а саме: видиме – для сприймання зором, чутне – слухом, запахи – нюхом, доступне дотикові – через дотик. Якщо будь-які предмети відразу можна сприйняти кількома чуттями, нехай вони відразу сприймаються кількома чуттями...”

Дуже допомагає презентація при узагальненні матеріалу, коли в темі є наскрізні поняття, і потрібно наприклад скласти узагальнюючу схему чи таблицю. Наприклад, у темі «Провідні держави світу в 20-30-х рр..ХХ ст..» це поняття демократія й тоталітаризм, диктатори, світова економічна криза та ін..

Особливо цікавими є презентації-загадки, коли отримуючи певну інформацію на початкових слайдах, учні відгадують відповідь на запитання. Така форма дозволяє проводити різні види роботи – фронтальну, групову, індивідуальну. Ефективним прийомом аналізу і узагальнення навчального матеріалу є створення таких завдань самими учнями, або завдання поставити запитання до вже готових презентацій( у цьому випадку учні дуже активні якщо робота проводиться в групах – одна група ставить запитання по темі, друга створює презентації з елементами відповіді).

Дуже психологічними є безтекстові презентації, що супроводжуються музикою та несуть емоційне навантаження – н-д «Голодомор», «Війна», «Крути», «Афганістан».

І нарешті, слід зауважити, що найбільш незамінними презентації стають при викладенні тем по історії культури та економіки. В першій - це твори, автори, тенденції, віртуальні екскурсії в музеї (до речі тут пригодиться новий ресурс від Google – Арт-проект -http://www.googleartproject.com), в другій – цифри, діаграми, графіки.

Щодо учнівських презентацій то незамінними вони є у позаурочній діяльності – для різного роду проектів, виховних заходів.

Загалом форми і місце використання презентації (або навіть окремого її слайда) залежать, звичайно, від змісту уроку, виховного заходу, цілей заняття, які ставить перед собою і учнями учитель. Вони можуть використовуватися на слідуючих етапах (з відповідною метою і наповненням):

1.При вивченні нового матеріалу. Дозволяє подавати дидактичний і навчальний матеріал різноманітними наочними засобами. Застосування особливо вигідно в тих випадках, коли необхідно показати динаміку розвитку будь-якого процесу.

2.При закріпленні навчального матеріалу. Для учня – це засіб самоперевірки, стимул до навчання. Для вчителя – засіб якісного контролю засвоєних знань.

3. При перевірці і проведенні самостійних та контрольних робіт. Поряд з усним - забезпечує і візуальний контроль результатів (тестування).

4.При вирішенні завдань навчального характеру. Допомагає виконати малюнок, скласти план рішення і контролювати проміжні і остаточний результати самостійної роботи за цим планом.

5.Для поглиблення знань. Використовується як джерело додаткового матеріалу до уроку.

6.Для виготовлення дидактичного матеріалу. Використовується при обмеженні матеріальних носіїв інформації.

Починаючи розробку авторських презентацій я ознайомився з напрацюваннями колег-педагогів з цього питання, як теоретичними, так і практичними.

Для себе я визначив пріоритетні різновиди чи типи презентацій:

·презентації для повторювально-узагальнюючих уроків;

·презентації що містять повноцінний методичний супровід уроку.

·презентації для подачі і закріплення нового матеріалу;

·учнівські презентації, як навчальний продукт уроку.

Уміле використання програми PowerPoint для виконання мультимедійних презентацій дає величезні можливості для розвитку учнів, формуючи важливі у сучасних умовах життя навички:

- критичне осмислення інформації;

- виділення головного в інформаційному повідомленні;

- систематизація та узагальнення матеріалу;

- грамотне представлення поданої інформації.

Робота над презентацією, її публічне представлення, захист позитивно впливає на розвиток у дітей навичок спілкування з допомогою інформаційно-комп’ютерних технологій, дає додаткову мотивацію до вивчення історії, сприяє підвищенню рівня сприйняття інформації, виробленню в учнів власної точки зору, вміння її аргументувати і відстоювати, а отже сприяє і підвищенню успішності учня. І не тільки з історії, а й з інших дисциплін та поза навчальним закладом.

Безперечним плюсом презентації, створеної в PowerPoint, є можливість варіювати об’єм матеріалу, методичні прийоми використання в залежності від цілей уроку, рівня підготовленості учнів, вікових особливостей. У випадку необхідності вчитель може замінити текст, малюнок, діаграму, чи просто сховати лишні слайди. Ці можливості дозволяють максимально налаштовувати будь-яку раніше розроблену презентацію під конкретний урок і конкретних учнів.

Розробники мультимедійних презентацій виділяють слідуючі етапи підготовки мультимедійної презентації:

- написання сценарію;

- розробка дизайна;

- підготовка медіа фрагментів (тексти, ілюстрації, відео, аудіо фрагменти);

- підготовка звукового супроводу;

- тестування.

Але в основному є загальні рекомендації, виконання яких приведе вас до створення ефективної презентації.

Презентація має бути короткою, доступною і композиційно цілісною. Тривалість не повинна бути більшою ніж 20-30 хв. Для демонстрації слід підготувати не більше 20-25 слайдів (показ одного слайда займає бл. 1 хв., плюс час для відповідей на питання). В презентації не має бути нічого лишнього. При створенні слід використовувати готові шаблони при виборі стилю і кольорі фона, оскільки вони створені за правилами сприймання візуальної інформації. Не потрібно перегружати слайди лишніми деталями. Краще зробити два прості слайди, ніж один з великим інформаційним наповненням. Додаткові ефекти слід звести до мінімуму і використовувати тільки з метою привернути увагу глядача до ключових моментів демонстрації. Звукові і візуальні ефекти ні в якому разі не повинні виступати на передній план і заступати корисну інформацію.

Головний принцип створення ефективної презентації – потрібно вміти вмістити максимум інформації у мінімум слів, привернути і утримувати увагу учнів, зважаючи на психологічні особливості сприймання інформації.

Надзвичайно велике значення для швидкості читання на екрані має розмір букв (1/10 – 1/15 екрану). Не менш важливим фактором зручності читання тексту на екрані являється вибір шрифту. Не рекомендується використовувати більш як три різні розміри шрифта на одній сторінці. Привернути увагу глядача, чи підкреслити важливість елемента можна з допомогою використання підкресленого, напівжирного чи курсивного тексту, але використовувати цю можливість слід також обережно.

Майстерно зроблена презентація може привернути увагу учнів та пробудити інтерес до навчання. Необхідно знайти такий баланс між матеріалом, який подається, та ефектами, які його супроводжують, щоб учні буквально «сиділи на краєчку стільця». Досліджуючи відгуками багатьох педагогів, які висловлюють свої думки на освітніх форумах та у блогах, і на основі власних спостережень можу зазначити, що використання презентаційних матеріалів на уроках допомагає:

· раціоналізувати форми подачі інформації (економія часу на уроці);

· підвищити ступінь наочності;

· отримати швидкий зворотний зв'язок;

· відповідати науковим і культурним інтересам і запитам учнів;

· створити емоційне ставлення до навчальної інформації;

· активізувати пізнавальну діяльність учнів;

· реалізувати принципи індивідуалізації та диференціації навчального процесу;

· підвищити ефективність засвоєння навчального матеріалу учнями;

· проводити уроки на сучасному рівні, високотехнологічно;

· готувати конкурентоспроможну особистість;

скоротити терміни освоєння предмета

ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО - КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

НА УРОКАХ ІСТОРІЇ

Той народ, який першим реалізує

можливості цифрових комунікацій і

веде їх до навчальної методики,

очолюватиме світовий освітній процес.

Гордон Драйден, американський педагог

Використання сучасних інформаційних технологій в історії – одна з найбільш важливих тенденцій сучасного освітнього процесу. При цьому під інформаційними технологіями навчання слід розуміти процес підготовки та передачі інформації учню засобом системи використання комп'ютерної техніки та програмними продуктами. Це дає змогу організувати спільну роботу вчителя та учнів під час уроку, залучити дані мережі Інтернет для розвитку вмінь та навичок учнів самостійно здобувати нові знання.

У поєднанні з традиційними і різноманітними інноваційними методами навчання, глобальні комп`ютерні мережі і телекомунікації сприяють реалізації принципу розвиваючого навчання, оскільки застосування їх у загальноосвітньому процесі спрямоване на:

1. Широке спілкування і зближення учасників телекомунікаційних проектів.

2. Контакти з іншими культурами.

3. Використання дослідницьких методів, індивідуальних, парних, групових, самостійних видів діяльності.

4. Розвиток гуманітарної освіти.

Поєднуючи в собі вартості багатьох традиційних інформаційних технологій, комп`ютерні технології дозволяють істотно оптимізувати процес навчання історії. Він може стати більш цікавим, емоційно насиченим, динамічним і наочним; комп`ютерна технологія також здатна індивідуалізувати і диференціювати навчальний процес; реалізувати його творчий характер, організувати гнучке управління навчальною діяльністю, інтенсифікувати і активізувати навчання.

Крім цього, комп`ютерні технології дають можливість на якісно новому рівні вивчати різні курси історії. Вони надають інформацію в зручній для учнів формі – у вигляді графіків, таблиць, діаграм, екранних картинок, історичних карт, мультимедійних презентацій, а також для статичної оцінки історичних фактів і проведення порівняння різних об`єктів за якимось параметром.

Виконуючи функцію інформативного супроводу історії, комп`ютер здатний істотно полегшити процес оволодіння учнями як репродуктивними уміннями, так і загальнологічними (систематизацією, класифікацією, аналізом і синтезом), а також рефлексивними (умінням опрацьовувати статистичні дані, здійснювати збір, упорядкування і аналіз інформації).

Реалізуючи основні принципи дидактики, комп`ютерні технології привносять в навчання і деякі нові закономірності.

По-перше, всі елементи навчального процесу повинні бути орієнтовані на індивідуальні інформаційні можливості і особливості учня, тобто вони повинні володіти адаптованістю до індивідуальних особливостей учня по формі, об`єму і темпу надання інформації. Способи застосування комп`ютерних технологій у навчанні повинні визначатися віковими, фізіологічними і розумовими можливостями школярів.

По-друге, навчання повинно бути мультимедійним, тобто комплексним по змісту інформації і по формі організації. Об`єднання в навчальних комп`ютерних програмах візуальної і звукової форм, надання навчальної інформації в значній мірі підвищує її наочність і виразність, і тим самим дозволяє перетворити вивчення історії в цікавий і змістовний процес.

Робота з комп'ютером дала можливість систематизувати вже наявні методичні розробки, перевести їх у електронний формат. Тематичне планування для всіх курсів історії, навчальні картки, схеми, варіанти тестування легко оновлюються, тиражуються при змінах у навчальних програмах, підручниках.

Усвідомлюючи високий дидактичний потенціал комп`ютерних технологій навчання, спеціалісти переконані в тому, що комп`ютери не повинні бути перепоною у взаємовідносинах вчителя і учнів. Організаційно будь-яка, в тому числі і комп`ютерна технологія навчання обов`язково повинна містити і традиційні форми взаємодії вчителя і школярів.

Інформаційні технології на уроках історії використовуються в наступних варіантах:

1. Найпоширеніший вид - мультимедійні презентації. Підготовка презентацій - серйозний, творчий процес, кожен елемент якого має бути продуманий і осмислений з точки зору сприйняття учня. На підготовку однієї презентації до конкретного уроку з використанням засобів анімації, графіки, аудіозасобів, фрагментів тих же мультимедійних енциклопедій витрачається досить багато часу. Це залежить в значній мірі від рівня володіння комп’ютером учителя та матеріалу, який можна знайти в мережі інтернет. Зате готова продукція дозволяє відмовитися від всіх інших видів наочності і максимально зосередити увагу викладача на ході уроку. Програма Power Point дає можливість використовувати на уроці карти, малюнки, портрети історичних діячів, відеофрагменти, діаграми.

У своїй роботі я досить часто використовую мультимедійні презентації, створені за допомогою добре відомого програмного засобу – Microsoft Power Point.

Їх можна використати як під час проведення різних типів уроків (засвоєння нових знань, комбінований, повторювально-узагальнюючий, тощо), так і на різних етапах уроку. На мою думку, добре підготовані і методично продумані слайдові презентації (карти, таблиці, схеми, фото, документи, завдання, шаблони виконання завдань) – це найкращий вид унаочнення, який дозволяє підійти до процесу навчання творчо, урізноманітнити способи подачі матеріалу, поєднувати різні організаційні форми проведення занять з метою отримання високого результату.

Слід зазначити, що презентація має бути короткою, доступною і композиційно цілісною. В ній не повинно бути нічого лишнього. Тривалість презентації не повинна бути більшою ніж 20-30 хв. Для демонстрації слід підготувати не більше 20-25 слайдів.

2 Часто на уроках використовую фрагменти документальних чи художніх фільмів, або навіть і сучасні відеоматеріали. Їх тривалість не повинна перевищувати 5-10 хвилин . Перед переглядом фрагменту необхідно ставити перед учнями проблемне питання. Звичайно, до матеріалів з художніх фільмів слід відноситися дуже обережно, але саме вони дозволяють створити під час заняття атмосферу певної епохи. Крім того, при вивченні історії повсякденності саме використання таких відеофрагментів дозволяє оздобити заняття оригінальним матеріалом для реконструкції реалій щоденного життя людей у праці, навчанні, на відпочинку.

Необхідно все-таки зауважити, що яскрава картинка на екрані - всього лише спосіб подачі матеріалу. Це односторонній рух. Найважливіше на уроці - це жива взаємодія вчителя і учня, постійний обмін інформацією між ними.

Урок і виховні заходи при застосуванні комп'ютера будуть ефективніші у того вчителя, який зберігає людські пріоритети в навчанні та водночас має добре, довірливе ставлення до машини та її педагогічних і дидактичних можливостей.

3. Наступний вид використання інформаційних технологій на уроках історії - це мультимедійні карти. Історичні карти минулих років, на мій погляд, віджили свій вік. Вони створюють постійні проблеми: зберігання, переміщення, розміщення тощо. Їм на зміну прийшли інтерактивні карти, які більш яскраві, образніші, і в наш час інформаційних технологій, незамінні. Такі карти зручні у використанні і в поєднанні з інтерактивною дошкою розширюють можливості роботи з ними. Однак, для того , щоб постійно використовувати такі карти, необхідно проводити уроки в кабінеті з мультимедійною дошкою. Оскільки кожен урок провести в такому кабінеті немає змоги, на даному етапі все ще приходиться використовувати наявні в кабінеті історії старі традиційні карти, причому часто на російській мові.

4. Для більш глибокого засвоєння матеріалу і контролю знань використовуються різного роду тести і тренажери. Це можуть бути тести, складені вчителем у програмах Word чи Power Point, або готові варіанти тестів, яких дуже багато зараз у мережі Інтернет. Тести можуть бути у вигляді завдань і кількох відповідей, з яких потрібно вибрати правильний. Вони можуть бути представлені у вигляді малюнків, зображень, фотографій. Способи роботи з тестами різноманітні: фронтальне опитування, індивідуальне опитування, самостійне виконання тестів, після чого на екран виводяться правильні відповіді. Тренажери також містять завдання, що дозволяють організувати фронтальну, групову та індивідуальну роботу учнів на уроці й дома, провести моніторинг якості знань. Наприклад, при первинному контролі учням пропонуються питання. У випадку невдалої відповіді учнів створена презентація дає можливість школярам, використовуючи гіперпосилання, повернутися в потрібний фрагмент уроку, де є необхідна інформація для відповіді.

5. У позакласній діяльності та на уроках узагальнення, систематизації знань, умінь і навичок можна використати вікторини. Вони містить різного роду завдання («розташуй за хронологією», «впізнай героя», «співвіднесіть», «чомучка», «історичний словник»). Кожне завдання містить кілька питань, і команди по черзі відповідають на них.

Учителем можуть бути використані різноманітні види вікторин, які роблять урок емоційно насиченим, цікавим і допомагають виконати головну мету - усвідомленого засвоєння навчального матеріалу в процесі практичної діяльності, що дає найкращі результати і сприяє більш міцному засвоєнню і закріпленню матеріалу.

6. Іноді на уроках працюємо з кросвордами, які складаю сама або учні вдома, можу використовувати готові форми.

1

2

3

4

7. З метою якісної підготовки учнів до ЗНО можна використати тренажери для підготовки до ЗНО з історії. Дані тренажери наближені до реальних варіантів завдань ЗНО, містять такі ж типи й кількість завдань . Якщо в учня виникли труднощі з тим чи іншим питанням, то він у будь-який момент може повернутися до теорії і ще раз вивчити матеріал. На жаль в нашому навчальному закладі це зробити можна лише в після урочний час, оскільки комп’ютери знаходяться тільки в кабінеті інформатики.

Дуже багато практичних завдань на уроках історії можна виконувати спільно з учнями на інтерактивній дошці. І тут учитель має невичерпну різноманітність роботи : вставити пропущене слово, відзначити щось на контурній карті, розгадати кросворд, співвіднести дати і події, і т.д.

Використання інтерактивної дошки допомагає забезпечити стійку мотивацію в учнів щодо отримання знань, підвищити їх пізнавальну активність. Це відноситься і до нових комп'ютерних технологій в цілому.

І звичайно ж, важливим елементом педагогічного процесу є проектна діяльність учнів. Проектна діяльність - порівняно нова форма робота, а особливо стосовно комп'ютерних програм. По-перше, тема проекту повинна нести в собі або дослідницький елемент, або це повинна бути комбінація, якої ще не було в електронному вигляді. По-друге, мультимедійний проект вже по самій суті виникає на стику як мінімум двох дисциплін (у застосуванні до даної роботи ІКТ та історії), але реально його виконання зачіпає набагато більш широкий спектр предметів - російську мову, літературу, світову художню культуру і ряд інших в залежності від теми. Тому керівників проекту може бути і два, і три. Важливим є визначення оптимальної кількості учасників проекту. Інформаційно-комунікативна компетентність вчителя є необхідною умовою формування компетентного, успішного та конкурентоспроможного учня.

ВИСНОВОК

Використання інформаційних технологій допомагає вчителю підвищувати мотивацію навчання дітей до предмета і призводить до цілого ряду позитивних наслідків:

1. Підвищення рівня використання наочності на уроці;

2. Підвищення продуктивності уроку;

3. Встановлення міжпредметних зв'язків із основами інформатики і обчислювальної техніки фізики, літератури та ін .

4. Можливість організації проектної діяльності учнів по створенню навчальних програм під керівництвом викладачів інформатики та історії.

5. Необхідність звертати величезну увагу на логіку подачі навчального матеріалу позитивним чином позначається на рівні знань учнів.

6. Поліпшуються взаємовідносини вчителя з учнями, далекими від історії, але захопленими ПК. Підлітки починають бачити в викладачі "споріднену душу".

7. А найголовніше - в учнів змінюється ставлення до ПК як до дорогої, захоплюючій іграшці. Вони починають сприймати його як універсального інструмента для роботи в будь-якій області людської діяльності.

Безперечно, що в сучасних навчальних закладах комп'ютер не вирішує всіх проблем, він залишається всього лише багатофункціональним технічним засобом навчання. Не менш важливі й сучасні педагогічні технології та інновації в процесі навчання, які дозволяють не просто "вкласти" в кожного учня якийсь запас знань, але, в першу чергу, створити умови для прояву пізнавальної активності учнів. Інформаційні технології, в сукупності з правильно підібраними (або спроектованими) технологіями навчання, створюють необхідний рівень якості, варіативності, диференціації та індивідуалізації навчання і виховання.

Хочеться відзначити, що разом з суттєвими перевагами використання в процесі навчання ІКТ існують певні обмеження їх застосування. Перш за все для їх повноцінного використання у навчальному процесі викладачам потрібен постійний доступ до комп’ютерів. Сьогодні ж більшість навчальних закладів України не мають змоги забезпечити кожного викладача сучасним комп’ютером, не кажучи вже про коштовну мультимедійну апаратуру (проектор, інтерактивну дошку тощо).

Та незважаючи на все, сучасний педагог просто зобов'язаний уміти працювати з сучасними засобами навчання хоча б заради того, щоб забезпечити одне з найголовніших прав - право на якісну освіту. Сьогодні вчитель, що діє в рамках звичної «крейдяної технології», істотно поступається своїм колегам, які ведуть заняття з використанням мультимедіапроектора, електронної дошки і комп'ютера, що забезпечує вихід в Інтернет.

Постановка проблеми та її актуальність.

Інформаційно-комунікаційні технології, впровадження яких сьогодні є одним з пріоритетних напрямів розвитку освіти, впевнено займають своє місце у навчально-виховному процесі, входять у життя кожної школи, кожної дитини. Це вимога часу.

Сьогодні людство є активним споживачем інформації, що постійно збільшується. Величезна кількість телевізійних каналів, відео- та аудіо-продукції, газет, журналів, сайтів в Інтернеті – все це невід’ємна частина сучасного суспільства. Потужний потік нової інформації, реклами, застосування комп'ютерних технологій на телебаченні, розповсюдження ігрових приставок, електронних іграшок і комп'ютерів вносять свої корективи. Кожен день світ медіа створює навколо кожної людини особливу - медійну реальність, під впливом якої формується світогляд, освіта, культура, життєві цінності. Тому особливої актуальності набувають питання, пов’язані із впливом засобів масової комунікації на навчання та виховання підростаючого покоління. Цей вплив є постійним, надзвичайно потужним та суперечливим. З одного боку, медіа можуть бути джерелом потрібної, корисної, вагомої інформації для навчання та виховання особистості. З іншого, тотальна доступність інформації будь-якої якості, в тому числі низькопробної та шкідливої, визначає гостру необхідність впровадження медіаосвіти як важливого чинника формування стійких моральних цінностей, вмінь критичного мислення, аналізу змісту засобів масової комунікації, протистояння потенційно шкідливим впливам медіа. 

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Теорія й практика медіаосвіти в сучасному педагогічному дискурсі стає предметом наукового дослідження багатьох учених, активізує увагу до широкого кола проблем: дослідження мас-медіа в цілому, моделей і методів медіаосвіти (Д. Бекінгем, Л. Зазнобіна, Г. Лассуел, М. Маклуен, Л. Мастерман, С. Пензін, Ю. Усов, О. Федоров, О. Шариков та ін.), психолого-педагогічні дослідження з питань медіаосвіти (Л. Баженова, О. Баранов, О. Бондаренко, К. Ворсноп, Н. Габор, Л. Зазнобіна, О. Спічкін, О. Федоров, І. Челишева, О. Шариков та ін.), роль засобів масової комунікації у вихованні школярів (С. Дорогий, В. Лизанчук, Г. Усова, І. Челишева), вітчизняний та світовий досвід медіаосвіти (А. Дилижан, О. Нечай, О. Самарцев, О. Шариков, С. Черкашин).

В Україні увага до медіаосвіти посилилась лише в останні роки. Її проблеми в контексті світового інформаційного простору досліджують такі українські вчені, як О. Баришполець, О. Волошенюк, Н. Габор, Н. Горб, В. Іванов, Л. Найдьонова, Г. Онкович, Б. Потятиник, І. Чемерис та багато інших. Позитивним стало проведення круглих столів, загальнонаціональних інтернет-конференцій, реалізуються певні медіаосвітянські проекти, засновано ряд інтернет сайтів.

Однак, потрібно зазначити, що впровадження медіаосвіти здійснюється ще досить повільно, бракує системного, цілісного підходу до вирішення даної проблем

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА

Сагайдак Галина Володимирівна, старший викладач кафедри педагогіки та психології Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

Використання інформаційних технологій та технічних засобів навчання  на уроках історії  

Бурхливий розвиток в останні роки нових інформаційних технологій наклало певний відбиток на розвиток особистості сучасного учня. Потужний потік нової інформації, застосування комп'ютерної технології, поширення різних технічних засобів накладають великий вплив на виховання підростаючого покоління та їхнє сприйняття навколишнього світу. Істотно змінюється й характер навчання в сучасному навчальному закладі. Застосування технічних засобів навчання в освітньому процесі стало насущною потребою сьогоднішньої    школи.

Зміна освітньої парадигми, пов'язане з переходом від монокультурної традиції до діалогової культури, спричинило серйозні трансформації в технологіях викладання. Даний процес ознаменувався появою різноманітних інноваційних технологій, розвиток яких вибудовувався на основі нових принципів взаємодії суб'єктів освітнього процесу. Інтеграція сучасних освітніх і інформаційних технологій стає важливою умовою для вдосконалювання процесу навчання.

Система освіти, відповідно до вимог сучасності, потребує докорінного переосмислення, практичної реалізації базових принципів компетентності за концепцією ЮНЕСКО - навчитися пізнавати, навчитися працювати, навчитися жити разом, навчитися жити.

Визначення стратегічних пріоритетів учителя  історії відбувалося в контексті становлення нової освітньої парадигми, що витікає із необхідності реалізації особистісно зорієнтованої освіти. Це передбачає широкий пошук нових підходів, педагогічних технологій, адекватних динаміці розвитку суспільства, нових інформаційних технологій, комп'ютерну підтримку викладання предмету, використання освітніх комп'ютерних програм.

Глобалізація сучасного інформаційного світу призвела до утвердження медіакультури практично в усіх галузях людського життя, у тому числі й в освітньому просторі. Сучасні інформаційні технології відіграють значну роль у формуванні ціннісних орієнтацій сучасної молоді.

Медіа освіта орієнтована на підготовку молоді до життя в нових інформаційних умовах, до повноцінного сприймання різноманітної інформації, оволодіння способами спілкування на основі сучасних інформаційних технологій, уміння критично осмислювати інформацію.

Швидкий розвиток інформаційних та комунікаційних технологій (ІКТ) відкриває людству нові можливості в освіті, висуваючи натомість нові вимоги до навчання. Розвиток так званого «інформаційного простору» вимагає від сучасної школи модифікації окремих аспектів її діяльності, які вже не задовольняють усіх потреб  інформаційного суспільства.

Нові інформаційні технології навчання (ІТН) визначаються як сукупність впроваджуваних систем керування освітою і систем навчання, нових методів обробки даних, що представляють собою цілісні навчальні системи й відображення інформаційного продукту з найменшими витратами й відповідно до закономірностей того середовища, у якому вони розвиваються. Існують такі види навчання, пов'язані з ІТН, як комп'ютерне навчання й електронне навчання, за допомогою систем і устроїв електроніки. Існують два види навчання:

1.Рецептивне - сприйняття й засвоєння знань, переданих за допомогою аудіовізуальних засобів.

2.Інтерактивне - навчання при взаємодії людини й комп'ютера в діалоговому режимі.

Учитель в НВП застосовує технічні й аудіовізуальні кошти навчання на трьох рівнях:

1.Епізодично;

2.Систематично;

3.Синхронно.      

Ефективність використання ТЗН визначається трьома взаємозалежними аспектами:

1. Організаційний – адаптація, удосконалювання й розробка ТЗН, які використовуються для передачі інформації учням. Зворотній зв'язок від учня до викладача, контролю знань, організації самостійних занять.

2. Методичний – уміле використання ТЗН на уроці в процесі подачі дидактичного матеріалу.

3. Технічний – обслуговування й підтримка в робочому стані, модернізація й своєчасна заміна встаткування.

Я.А.Каменський визначив принцип наочності як золоте правило дидактики, тому що чим більше аналізаторів або органів почуттів беруть участь у процесі навчання й виховання, тим краще й ефективніше їхні успіхи. ТЗН дають можливість використати зорові й слухові аналізатори в процесі навчання й виховання.

1 етап - етап засвоєння знань;

2 етап - етап осмислення;

3 етап - етап запам'ятовування;

4 етап - етап застосування знань на практиці.

У процесі застосування ТЗН повинне підсилюватися емоційний вплив. ТЗН повинне залучати й зберігати увагу протягом всього уроку або виховного заняття. К.Д. Ушинський вважав увагу учня важливим фактором, що сприяє успішності навчання й виховання. Він указує на кілька засобів збереження дитячої уваги:

а). посилення враження;

б). пряма вимога уваги;

в). міри проти неуважності;

г). цікавість викладача.

Практично всі засоби збереження дитячої уваги властиві ТЗН і ІТН.

Але є й негативні фактори комп'ютерного навчання, які визначені німецьким ученим Х.Г.Рольфом:

1)      Небезпека придушення міжособистісного спілкування;

2)      Посилення соціальної нерівності;

3)      Зниження ролі усної й письмової мови;

4)      Ослаблення здатності до самостійного творчого мислення;

5)      Відсутність прямого дослідження дійсності;

6)      Небезпека зниження соціалізації людини.

Незважаючи на перераховані вище негативні фактори використання комп’ютерного навчання існують і різні дидактичні можливості, що поліпшують НВП, а саме:

I.                   ТЗН є джерелом інформації;

II.                ТЗН раціоналізують форми подачі навчального матюкала;

III.             ТЗН підвищують ступінь наочності;

IV.             ТЗН конкретизують поняття, явища й події;

V.                ТЗН організують і направляють сприйняття;

VI.             ТЗН задовольняють запити учнів по різних напрямках і інтересам;

VII.          ТЗН роблять доступним для учнів той матеріал, що без них не доступний;

VIII.        ТЗН підсилюють інтерес учнів до навчання;

IX.             ТЗН є засобами повторення, узагальнення, систематизації й контролю знань;

X.                ТЗН активізують пізнавальну діяльність учнів;

XI.             ТЗН сприяють свідомому засвоєнню навчального матеріалу, розвитку мислення, уяви, спостережливості.

XII.          Саме головне,  ТЗН заощаджують навчальний час, енергію викладача й учнів за рахунок ущільнення навчальної інформації й прискорення темпу.

Усе вище перераховані можливості виходять із дидактичних особливостей ТЗН, до яких ставляться:

1)      Інформаційна насиченість;

2)      Можливість подолати існуючі часові й просторові границі;

3)       Можливість глибокого проникнення  в сутність досліджуваних явищ і процесів;

4)       Показ досліджуваних явищ у розвитку та динаміці;

5)       Реальність відображення дійсності;

6)   Виразність, багатство образотворчих прийомів, емоційна насиченість.

Принципи організації й застосування ТЗН в НВП є загальними вимогами, установками в процесі використання даних засобів у педагогічній діяльності вчителя:

1). Принцип доцільності, цілеспрямованості. Тут педагогічний процес взаємодії вчителя з учнями стає тільки в тому випадку, якщо є чітко усвідомлена обома сторонами ціль.  

2). Принцип гуманізації. Це спрямованість до особистості суб'єктів педагогічної взаємодії і розширення участі та співробітництва в ньому.

3). Принцип культуро згідності суть якого полягає в тому, що в процесі навчання й виховання необхідно в першу чергу знайомити з багатством культури й самобутності того народу й спільності, у якій він росте й розвивається.

4). Принцип зв'язку інформації з життям. Коли вся одержувана інформація потім придасться в майбутньому.

5). Принцип науковості. Інформація, що викладається учневі, повинна бути науково обґрунтованої й емпірично перевіреної (апробованої). Дані повинні бути достовірними.

6). Принцип доступності. Інформація повинна бути доступна розумінню, свідомості й відповідати віку.

7). Принцип систематичності й послідовності. Строга логічна послідовність викладення навчального матеріалу, який має свою структуру (класифікацію).

8). Принцип свідомості. Одержувана інформація повинна бути усвідомлена на рівні логічного мислення.

9). Принцип активності складається у тому, щоб той, якого навчають, виявляв творчу цікавість до досліджуваного матеріалу.

10). Принцип самодіяльності. Учень самостійно намагається добути знання. Добуває знання у формі самостійної роботи.

11). Принцип наочності. Цей принцип породив всю систему технічних засобів, визначив їхню спрямованість, зміст й розробив відповідні технічні устрої й дидактичні засоби.

12). Принцип позитивного емоційного тла. Створення сприятливих умов і комфорту для учня в НВП.

13). Принцип мірності.  "Всі добре в міру" - це правило можна назвати другим золотим правилом дидактики.

Педагогічний вплив здійснюється за допомогою різних засобів (бесіда, лекція, диспут). Від навчальних завдань залежить вибір форм керування пізнавальною діяльністю учнів. У процесі навчання різні ТЗ і посібники можуть бути використані як ілюстрації, як засоби додаткової  інформації, інструктажу, узагальнення й систематизації знань, як засоби наочності, для самостійної роботи. ТЗН при самостійній роботі можуть використатися як з метою одержання нових знань, удосконалювання вже раніше отриманих, так і при контролі, узагальненні й систематизації цих знань.

ТЗН повинні виконувати завдання:

-          мати конкретне дидактичне призначення;

-          відповідати певному етапу процесу навчання;

відповідати науковому етапу процесу навчання, науковому рівню матеріалу;

забезпечувати наукові й методичні зв'язки;

враховувати спадкоємність знань;

створювати умови для рішення освітніх, виховних і розвиваючих завдань уроку;

враховувати рівень підготовленості учнів;

містити в собі програму керування пізнавальною діяльністю учнів;

повніше використовувати виразні засоби для передачі інформації різного виду.

Головним завданням використання комп'ютерних технологій є розширення інтелектуальних можливостей учня. Комп'ютер використається як самий досконалий інформаційний засіб на уроках гуманітарного циклу, поряд з використанням книги, телевізора, DVD плейєра. Комп'ютер - засіб зв'язку учня із учителем, іншими учнями.

             Для людини, що живе в рамках сучасної цивілізації характерне прагнення до візуального сприйняття інформації. Дане культурне явище приводить до того, що в процесі інформаційної комунікації зоровий знак переважає над текстовим. Предмет історія не є виключенням. Застосування в процесі навчання мультимедійних технологій, сприяє частковому рішенню даної проблеми. Електронні навчальні посібники, створені на базі мультимедіа, відео фрагменти та відеофільми надають сильний вплив на пам'ять і уяву,  полегшують процес запам'ятовування,  дозволяють зробити урок більше цікавим і динамічним, «занурити» учня в обстановку якої-небудь історичної епохи, створити ілюзію співприсутності, співпереживання, сприяють становленню об'ємних і яскравих уявлень про минуле.

Система сучасної освіти  веде до зміни пріоритетів у діяльності вчителя: не навчити, а створити умови для самостійного творчого пошуку знань учнями. Інформаційно-комунікаційні технології  стають  необхідним компонентом  уроку історії в сучасній школі й  сучасний вчитель  - це високопрофесійний педагог, що використає  у своїй роботі інформаційні технології.

Мій досвід - це досвід учителі історії, який працює в умовах обмежених технічних можливостей, бо один кабінет інформатики в школі не дозволяє всім учителям у повній мірі використовувати в процесі навчання інформаційно- комунікаційні     технології.     Алі в кабінеті  історії школи теж  є комп'ютер, телевізор з програвачем DVD та є можливість інколи використовувати мультимедійну дошку.

Ці засоби навчання дають змогу створити нове навчальне середовище, яку здатне підвищити якість історичної освіти, залучитися до світового інформаційного простору. І в цьому середовищі наголос робиться не на вивчення фактологічного матеріалу, а більше на розвиток навичок мислення, міжособистісних відносин і творчості.

Мною створена велика база документальних фільмів з історичних питань. Але на уроці не так багато часу для перегляду фільмів, тому я широко використовую комп’ютерні програми з нарізки та склейки відеороликів та відео фрагментів. За останні роки мною було створено біль ніж 350 відеороликів з історії, у яких середній час тривалості перегляду 6 – 7 хвилин.

Які ж основні напрямки використання інформаційно-комунікаційних  технологій на уроках історії:

 До того ж, одною з найголовніших переваг використання цих новітніх педагогічних технологій у процесах навчання та викладання є можливість задовольнити індивідуальні потреби учнів, а не середні потреби класу. Інші переваги в тому, що ІКТ значно поліпшують доступ до інформації, збільшують можливості спілкування для учнів зі спеціальними навчальними потребами та фізичними вадами (дистанційне навчання), підвищують ефективність  та мотивацію навчання, забезпечують нові шляхи подання інформації, які полегшують її розуміння, дають можливість для випробування власних ідей та проектів, роблять учнів більш впевненими та здатними вирішувати проблеми самотужки.

Достоїнством комп'ютерних презентацій є збільшення темпу уроку, вони практично заміняють традиційні крейду й дошку. Всі важливі етапи уроку зафіксовані вчителем на слайдах заздалегідь, тому йому не доводиться віднімати від уроку час для записів на дошці. Ще одним позитивним моментом презентацій є постійна наявність необхідної інформації перед очами дітей, а так само повернення до потрібної інформації при необхідності на будь-якому етапі уроку. Таким чином, в учнів відразу працюють два види пам'яті (візуальна, слухова), що сприяє кращому засвоєнню нового матеріалу.

Прикладом  використання ІКТ на уроках історії є робота над навчальними проектами. Учні самостійно шукають матеріал, аналізують його, осмислюють. Це сприяє як росту загальної інформаційної культури учня, так і поглибленню знань по  історії.     Завдяки використанню ІКТ відбувається  занурення в проблему з однієї сторони й серйозна економія навчального часу - з іншої. Інформаційні технології дозволяють повною мірою розкрити й реалізувати потенційні можливості інших інноваційних технологій і методів:  прищеплювати навички науково-дослідної роботи за допомогою організації дослідницької діяльності з використанням різноманіття методів і форм самостійної пізнавальної й практичної діяльності; розвивати вміння добувати інформацію з різноманітних джерел, обробляти її за допомогою комп'ютерних технологій; формувати вміння коротко й чітко формулювати свою точку зору; сприяти гуманітарному розвитку учнів на основі прилучення до інформації культурного, гуманістичного плану.

Пріоритет дослідницьких і проектних технологій у викладанні історії припускає використання широкої бази історичних джерел, що не завжди є в шкільних бібліотеках. Можливості ІКТ (електронних навчальних посібників і глобальної мережі Інтернет) по зберіганню й передачі інформації дозволяють вирішити ці завдання: підвищити інформаційну насиченість уроку, вийти за рамки шкільних підручників, доповнити й поглибити їхнє втримування. Досвід показує, що застосування інформаційних технологій на уроках гуманітарного циклу й у позаурочній діяльності, розширює можливості творчості, як учителі, так і учнів, підвищує інтерес до предметів, стимулює освоєння учнями новітніх досягнень в області комп'ютерних технологій, що веде до інтенсифікації процесу навчання. Але не можна забувати й про живе слово вчителя. Тому використання ИКТ повинне бути грамотно організовано й стати помічником у процесі навчання й виховання

При створенні учнями комп'ютерних презентацій, формуються найважливіші в сучасних умовах навички:

- критичне осмислення інформації,

- виділення головного в інформаційному повідомленні,

- систематизування й узагальнення матеріалу,

- грамотне подання наявної інформації.

            Робота над презентацією, її публічне подання, захист позитивно впливає на розвиток у дітей навичок спілкування за допомогою інформаційно-комп'ютерних технологій, дає додаткову мотивацію до вивчення історії, сприяє підвищенню рівня сприйняття інформації.    

         Таким чином, інформаційно-комунікаційні технології здатні: стимулювати пізнавальний інтерес до історії, додати навчальній роботі проблемний, творчий, дослідницький характер, багато в чому сприяти відновленню змістовної сторони предмета історія, індивідуалізувати процес навчання й розвивати самостійну діяльність школярів.

Оснащення кабінету сучасним мультимедійним устаткуванням  створює основу для використання інформаційно-комунікаційних  технологій  в освітньому процесі.

Однак, учителеві, що використає ИКТ на уроках, не слід забувати, що в основі будь-якого навчального процесу лежать педагогічні технології. Інформаційні освітні ресурси повинні не замінити їх, а допомогти їм бути більш результативними. Вони дозволяють оптимізувати працю вчителя, щоб навчальний процес став більше ефективним. В адаптивній школі інформаційні технології покликані розвантажити вчителя й допомогти йому зосередитися на індивідуальній і найбільш творчій роботі - відповідати на «каверзні» питання активних учнів, і навпаки, намагатися «розворушити», «підтягти» самих слабких і пасивних. Паралельно працюючий «автоматизований навчальний конвеєр» - це лише ще один педагогічний інструмент. 

На закінчення хотілося б сказати, що сучасний педагог просто зобов'язаний уміти працювати із сучасними коштами навчання хоча б заради того, щоб забезпечити одне з найголовніших прав - право на якісне утворення. Сьогодні вчитель, що діє в рамках звичної «крейдової технології», істотно уступає своїм колегам, що ведуть заняття з використанням мультимедіапроектора, електронної дошки й комп'ютера.

.                                                                                                                                                                                                             .

     

                                                                                                   Ачкасов А.Є,

 учитель історії ХЗОШ №25,

                                                                          спеціаліст вищої категорії, старший учите